В.Й. Бочелюк, Е.В. Карепова

Робота з листівками у символдрамі. Казка як життя, описане клієнтом

У даній статті розглянуті аспекти психотерапевтичної роботи за методом кататимно-імагінативної психотерапії (символдрамі). Робота з листівками — новий метод, у статті описуються загальні механізми його впливу. Даний метод ефективний із невротичними клієнтами, які не можуть проговорювати власні проблеми або їхні проблеми є настільки важкими, що витісняються у несвідоме. За допомогою листівок людина поступово розкривається.

В данной статье рассмотрены аспекты психотерапевтической работы с клиентами с помощью метода кататимно-имагинативной психотерапии. Работа с открытками — новый метод, в статье рассматриваются общие механизмы его воздействия. Данный метод эффективен в работе с невротичними клиентам, которые не могут проговаривать собственные проблемы или их проблемы настолько болезненны, что вытесняются в бессознательное. При помощи открыток человек постепенно раскрывается.

In given article aspects of psychotherapeutic work with clients in katatimno-immaginativnom a direction. Works with cards new method, in article mechanisms of its influence are considered communities. The given method is effective with clients who cannot pronounce own problems or problems are so painful, that are superseded in the unconscious. By means of cards, the person gradually reveals.

Зміст

Актуальність проблеми

Метод кататимно-імагінативної психотерапії порівняно новий для суспільства, механізми його роботи тільки-но починають використовуватися психологами та психотерапевтами. Проводиться усе більше досліджень несвідомого, як певних механізмів поведінки людини (так званих архетипів) та взаємодії із колективним несвідомим, та як саме за допомогою образів відбуваються зміни у несвідомому, а згодом — і у свідомості людини.

Саме цій науковій проблемі присвячене наше дослідження.

Символдрама, казка і архетип

Люди часто кажуть, що їхньою долею хтось керує, але не менш часто вони кажуть, що передчувають біду або навпаки перемогу, і, як не дивно, це передчуття часто справджуються. Психологам уже давно відомий цей механізм: спочатку виникає передчуття, людина починає будувати свою поведінку згідно з передчуттям, тобто неприродньо, а ніби втікаючи від чогось і, звісно, коли баланс втрачено, це передчуття справджується. І навпаки — впевнена у перемозі людина передає це оточуючим і перемагає. Звісно, це може спрацювати тільки тоді, якщо почуття передаються щиро. Людина ж проте часто нещира сама з собою.

На перших консультаціях людині, як правило, дуже важко розповісти про саму проблему, найчастіше клієнт починає розповідати про те, як саме його образили і ні у якому разі не розповість, що саме він відчуває та у чому він був неправий, — тобто виправдовується перед консультантом та прагне зайняти позицію жертви. Це — типова ситуація на первинному етапі консультування.

Коли ж консультації йдуть далі, виявляється, що протягом життя людина вже не раз потрапляла у схожі ситуації. Виявляється, що у певних стосунках присутній певний сценарій поведінки, який людина виконує дуже старанно, не відступаючи від нього ні на крок.

Тобто, людина несвідомо провокує те чи інше, таким чином не тільки доля грає з людиною, але й людина «грає» свою долю.

А тепер доцільно розглянути появу та прояв цих сценаріїв:

• Можна згадати найулюбленішу казку, яка була прочитана безліч разів.
• Що було найцікавішим у історії?
• Який персонаж запам’ятався найбільше і чому саме цей?
• Який він — добрий, злий, у нього завжди усе легко та просто або в нього є помічники, які не раз йому допомогали?

Таким чином, можна побачити основні тенденції людини, — наприклад Попелюшка, яка усе життя працює, щоб життя ії винагородило і тільки після усіх цих етапів знущань вона отримує своє місце у житті. Це схоже на те, як багато жінок витримують чимало знущань, і тільки після того, як чаша їх терпіння переповнюється, вони стають спроможні щось змінити у житті, але також дуже обережно.

У випадку прояву сценарія Сплячої Красуні взагалі не треба ні про що турбуватися — Принц  сам за нею прийде та порятує її. Багато жінок насправді чекають на чоловіка, як вирішення власних проблем. Вони взагалі не бажають щось робити за власною ініціативою, це збігається з архетипом колективного несвідомого (Персефона).

Іван-Дурник — персонаж цікавий тим, що йому постійно щастить або хтось йому допомогає. У символі поєднано кмітливість, цікавість, спритність та навіть розум, не дивлячись на ім’я, але усе це спрямовано на уникнення будь-якої діяльності — «все і так якось буде». Він нагадує архетип Гермеса. Хлопчик, який обирає його героєм, може усе життя чекати на диво, нічого не робити, але у разі крайньої необхідності він зможе все вирішити, але потім знову заспокоїтися та сподіватися на те, що проблеми вирішуватимуться самі собою.

Негативні (злі) персонажі у казках ні у якому разі не можна трактувати як риси поганого характеру людини, і на це є декілька причин:

• Який саме це негативний персонаж? Баба-Яга, наприклад, трактується юнгіанскими психологами як символ мудрості, зрілості та глибоких пізнань, що властиві людям із філософськи-орієнтованим розумом.
• За що персонаж подобаєтся людині, які його властивості приваблюють людину? Можливо, саме цих якостей не вистачає особистості. Як правило, людина не приймає деякі особисті риси, через це вони її дратують у інших.

Ще Карл Густав Юнг побачив дивну закономірність: народи які жили у різних країнах та на різних континентах, вплітали у свою міфологію персонажів, які були дуже різні за описом (зважаючи на культуру), але власне сюжети історій повторювалися — головний міф у всіх народів був єдиним.

У результаті Юнг зробив висновок про існування колективного несвідомого та наявність у психіці кожної людини архетипічних патернів, які впливають на поведінку та життя людини.

Але зовсім не кожен кліент стане обговорювати казки на консультації, тому дуже ефективним у роботі із несвідомим є кататимно-імагінативний (символдраматичний) метод роботи із листівками.

Гюнтер Хорн: засновник символдрами для дітей і підлітків

Вперше у символдрамі листівки почав використовувати Гюнтер Хорн (Günther Horn) — німецький психотерапевт, психоаналітик, засновник методу когнітивно-імагінальної терапії для дітей та підлітків, доцент МОКПО.

Гунтер Хорн народився 9 травня 1935 р. у містечку Пльоссберг, недалеко від Баварії.

З 1950 по 1956 р. керував церковною юнацькою групою.

З 1956 по 1959 р. навчався у «Евангелістській школі домашнього виховання» у м. Ройтлінген, трансформованою пізніше у «Евангелістський професійний вищій навчальний заклад соціального забезпечення м. Ройтлінген», де отримав диплом соціального педагога.

З листів Гюнтера Хорна:

«Про мене казали, що в дитинстві я розбирав кожну іграшку, яку мені дарували — мені хотілося побачити, як вона влаштована всередині. Саме цей інтерес винен у тому, що одного разу я навіть розібрав великий і дуже дорогий антикварний годинник з боєм. А моя мати, яка не мала уявлення про те, наскільки вони були цінними, мене не зупинила. Поступово мене все більше цікавило невидиме: від гри в механічний конструктор я перейшов до ігор з невидимим електричним струмом (мотори, радіо), і, зрештою, до ігор з людською душею — з психікою».

З 1956 по 1962 р. Гюнтер Хорн працював вихователем у дитячих будинках та інтернатах для молодих людей, де і отримав професійну освіту. Першим таким інтернатом, де з 1956 по 1958 р. працював Гюнтер Хорн ще під час отримання освіти, став інтернат Християнського союзу молодих людей (CVJM: Christlicher Verein Junger Manner ) у Зіндельфінгені.

У той час дитячі будинки були у жахливому стані, а необхідна робота з батьками просто не проводилася. До 1968р. виховання було вкрай авторитарним. Гюнтер Хорн намагався, наскільки це було можливо, у таких важких умовах, проводити бесіди та грати з підопічними дітьми. Але цієї можливості йому явно не вистачало, і він вирішив отримати, додаткову психологічну освіту. З 1961 по 1963р. Хорн вивчав психотерапію дітей та підлітків у «Інституті психагогіки» у Гейдельберзі. У той час ще існувала спеціальність «психагог», яка суміщала у собі педагогіку та психотерапію. Професія «аналітичний психотерапевт дітей та підлітків» з’явилася у Німеччині лише у вісімдесяті роки. Диплом був змінений Гюнтеру Хорну лише у 1988 р.

З 1964 по 1998 р. працював аналітичним дитячим психотерапевтом у психологічній консультації для батьків, дітей та підлітків — спочатку у Саарбрюкені, а з 1967 р. — у Карлсруе.

З листів Гюнтера Хорна: «У шістдесяті роки я багато вивчав графологію — хочу це особливо відзначити, тому що графологія більше не визнається в академічному середовищі. Я ж вважаю, що розуміння символів, що лежить в основі графології, все ж таки дуже важливе і цікаве, особливо у зв'язку з аналітичною психологією К.Г. Юнга. Для мене взагалі характерно, що я все опановував сам. Тепер, наприклад, я сам, без вчителя, вивчаю англійську мову і навчаюсь грати на фортепіано».

З 1970 р. по сьогоднішній день Гюнтер Хорн веде психотерапевтичну практику, проводить супервізії, є одним з засновників товариства по роботі з кататимним переживанням образів у Німеччині (AGKB), працює доцентом та супервізором з кататимно-імагінативної психотерапії.

Робота з листівками у символдрамі

Символдрама — це психоаналітичний напрям. Робота ж з листівками дозволяє доторкнутися до несвідомого у найм’якшій формі. Клієнтові легше розповісти про героїв у казці, ніж викласти свою проблему безпосередньо.

Кататимно-імагінативні переживання образів — це емоційне переживання внутрішньоособистісних вражень. Ще Фрейд зазначав, що усі події, які траплялися з людиною у дитинстві, залишаються у несвідомому та впливають на подальше життя людини. Невирішені проблеми залишаються у підсвідомості — за допомогою символдрами та образів ці конфлікти, крок за кроком, проробляються.

Робота із листівками базується на механізмі проекції: за методикою клієнтові не дається інтерпретація, клієнт сам розповідає казку, сам інтерпретує свою історію та образ, що за ним слідує. Крім того, деяким клієнтам взагалі важко розповідати про себе або уявляти образ, а листівки є стимулами, які ніби беруть всі ці проблеми на себе, а людина розповідає історію ніби про листівки, а не про себе, і не про свої почуття. Насправді ж вона просто розслабляється і випускає свої відчуття.

Архетипи знаходяться у підсвідомості так само, як і конфлікти, тобто можна припустити, що за допомогою певного стимулу (листівок), можна дізнатися про конфлікти свідомості та архетипу.

Дуже часто людина бажає повністю змінити своє життя, і робить це своєрідно: дехто прагне знайти універсальну маску, яка сподобається усім, хтось воює проти усього світу, а хтось взагалі нічого не робить. Як було видно з експериментальної частини, ці стилі залежать від провідного архетипу, який, у свою чергу, впливає на риси характеру.

Як правило, у психіці присутні елементи декількох архетипів, тобто може бути безліч варіантів поведінки, але провідним є один архетип. У залежності від взаємодії цих компонентів, людина має ті чи інші проблеми у тій чи іншій сфері життя. Усі ці складні переплетіння людської психіки можна спробувати вирішити за допомогою символдраматичної методики з листівками.

Так чи інакше, людина приходить на консультацію з приводу певної проблеми, яка може бути викликана конфліктом архетипів або неприйняттям одного з них. Невпевненість у собі, низька самооцінка, як правило, викликана неприйняттям себе таким як є.

У програмі використовуються різноманітні листівки, зображення на листівках, що символічно відображають риси архетипу. Зображення дуже різні, вони можуть бути будь-які, але обов’язково мають бути присутні такі категорії:

Люди

Чоловіки

Жінки

Тварини

Рослини

Діти та люди похилого віку

Природні явища (дощ, сніг, блискавка тощо)

Абстракції

Будь-які малюнки

Людина обирає зображення несвідомо, орієнтуючись за символами, що закладені у листівці.

Проведення сеансу когнітивно-імагінативної пихотерапії

Схема проведення корекційної роботи під час символдраматичного сеансу:

1. Клієнту пропонують поглянути на листівки та обрати одну.
2. Дібрати пару до обраної листівки, обравши спочатку найбільш привабливу, а потім — найбільш фруструючу листівку.
3. Скласти розповідь про відносини цих персонажів.
4. Записати або розповісти про основні риси обраної картинки (яка ця картинка: добра/зла, холодна/тепла, агресивна/ніжна, розумна/дурна тощо; який характер, що цікаво).
5. Розташувати картинки, у відповідності до «золотого перетину -прямокутник».

Далі має відбутися заглиблення клієнта у символдраматичний сеанс із тим образом, що асоціативно виникає у його свідомості;

Кожен з етапів має конкретну мету, розглянемо зміст кожного:

1. Листівка, яка привертає увагу, є проекцією психологічного самопочуття людини на даний період часу, вона може бути пов’язана з позитивними або негативними враженнями. Характеристика листівки, яку дає клієнт — це не що інше, як опис проблеми та її сприйняття клієнтом.

2. Друга та третя листівки так само символізують самопочуття клієнта, але якщо перша листівка символізує відчуття клієнта у даний період та характеризує його загалом, то найбільш неприємна листівка відображає страхи, переживання людини та ті якості архетипу, які є небажаними з точки зору Его. Найбільш приємна листівка, символізує приємні переживання та ті якості архетипу, які є бажаними та правильними, а також певну сферу життя клієнта.

3. Історія — взаємини між цими персонажами, які можуть відображати взаємодію людини з навколишнім світом, а також взаємодію архетипів у особистості. Як було зазначено у теоретичній частині, ці два параметри взаємопов’язані: якості архетипу відбиваються на характері та поведінці людини.

4. Створення загальної розповіді, надання певних якостей та характеристик для кожної листівки має декілька цілей:

• прояснити проблему;
• дозволити людині вивільнити свої відчуття.

Переживань ніби не існує, доки вони не проговорені вголос. Багато людей не вміють або не можуть висловлювати свої почуття взагалі — вони активно раціоналізують. Листівка ж допомагає тим, що людина говорить ніби про чужі відчуття, і це надає їй певне полегшення. Згодом розмова про відчуття персонажів проектується на проблему клієнта. Клієнт сам починає шукати схожі моменти у своїй власній історії та історії свого життя за допомогою питань психолога. Питання можуть бути такими:

• З чим у вас це асоціюється?
• Кого нагадує?
• Коли ви себе так відчуваєте?
• Коли-небудь ви це відчували?
• Як ви себе зараз почуваєте, чому?
• Це з вашої точки зору добре чи погано?...

Хоча клієнт не розуміє взаємозв’язку, його несвідоме активно працює. Листівки стимулюють цей процес, історії його поглиблюють настільки, що можуть з’являтися дивні, з точки зору розуму, емоції та відчуття, що можуть бути пояснені згодом, через сни та інсайти. Несвідоме ніби виштовхує проблему у свідомість, але поступово, часто у вигляді символів у снах або як вже сформовану думку (залежить від характеру проблеми).

5. Розташування картинки згідно «золотого перетину» — людина має розташувати листівки у прямокутнику. Згідно цієї теорії, кожен кут відповідає:

При обговоренні треба звертати увагу саме на ці рівні.

Розташування свідчить про відчуття клієнтом ситуації: приємна чи неприємна листівка у сьогоденні та майбутньому.

Рівень сприйняття клієнтом проблеми дає інформацію, як до нього підлаштуватися, які форми речень добирати та на якому рівні відбувається порушення.

Взаєминии — чи не один з найважливіших показників, оскільки саме через них клієнт і прийшов на консультацію. Чоловік та жінка відображають взаємини з близькими, часто з родичами, але у деякій мірі це розповсюджується на взаємини із протилежною статтю узагалі. Ставлення до себе відображає сприйняття себе та своїх якостей. Оскільки клієнт раніше дав характеристики цим зображенням, його підсвідомість розташовує їх відповідно до існуючих у житті клієнта взаємин.

6. Заглиблення клієнта у символдраматичний сеанс — усі розповіді про проблему та подальші історії (про кожну листівку окремо), проекція на взаємини клієнта, — все це вже вплинуло та налаштувало підсвідомість та свідомість клієнта. Наступним кроком стає власне сеанс — у даному випадку це асоціативний сеанс: клієнту не дається мотив, а пропонується свій власний образ.

Клієнт опиняється у образі, розповідає про те, що він бачить, де знаходиться, що відчуває. Після детального образу, психолог просить його згадати, коли ще раніше клієнт мав точно такі ж переживання.

Клієнт переноситься у своїй уяві, знов-таки розповідає про враження. Потім психолог знову просить його повернутися до першого образу і розповісти, що змінилося. Якщо необхідно, можна повторити ці дії, ще раз попросити клієнта згадати, коли ще раніше за попередній образ, клієнт відчував себе так само, а потім знову повернутися у перший образ і розповісти, що тепер змінилося і як він себе почуває. На цьому сеанс завершується.

7. Бесіда після сеансу — клієнт розповідає свої враження: що найбільше сподобалося, а що було найбільш неприємним, після чого клієнт отримує завдання намалювати будь-яку частину свого образу. Яку саме частину — обирає самостійно. Суть цього завдання полягає у символічній проробці переживань.

8. На наступному занятті відбувається, робота з малюнком та відчуттями клієнта до малюнку та його окремих частин за класичним методом символдрами.

Уся програма орієнтована на роботу з роз’єднаними частинами архетипів, допомогу клієнтові віднайти нові ресурси своєї особистості за допомогою архетипів, відновити внутрішній баланс. Розуміння своїх потреб та зняття емоційної напруги допомагає поглянути проблемі у вічі та дає сил для її вирішення.

Таким чином ми дійшли висновків, що робота із листівками є ефективним методом роботи як із дорослими, так і з дітьми.

Дорослий працює з образом постійно, оскільки після сеансу він отримує завдання намалювати свій образ, потім, під час аналізу малюнка, на наступному сеансі, клієнт знову занурюється у свій образ — таким чином він може зрозуміти, що означає його образ із своєю швидкістю, а несвідоме опрацьовує цю інформацію.

Для дітей цей метод не тільки цікавим, але й дуже ефективним через те, що робота з листівками є роботою перш за все на несвідомому рівні. У психіці дитини переважає емоційний компонент: занурюючись у образ дитина може вставати та показувати руками, що й де знаходиться у його образі, малювання це шлях за допомогою якого дитина може виразити свій емоційний стан та одночасно скорегувати його за допомогою змін у малюнку, образі якив надалі перенесеться у несвідоме.

Таким чином, листівки можна розглядати як діагностичний та терапевтичний метод. Для визначення подібної роботи відомий психолог та психотерапевт Карл Роджерс використовував авторське визначення «терагностика» — тобто форма взаємодії, яка поєднує у собі вивчення проблеми клієнта та її глибинних причин та одночасну корекційну роботи з людиною за принципом «тут і зараз».

Література

1. Дезуаль Р. Направленное фантазирование. Пер. с англ. Л. Хегая по Psychosynthesis Research Foundation Issue No. 18, 1966.
2. Зенкевич Т.Д., Евстигнеева Е.А. Основы сказкотерапии. — Санкт-Петербург:  «Речь», 2007. 176 с.
3. Зенкевич Т.Д., Евстигнеева Е.А. Психодиагностика через рисунок в сказкотерапии, Д. Кудзилов. — Санкт-Петербург: «Речь», 2006. 144 с.
4. Зинкевич Т.Д., Евстигнеева Е.А. Проективная диагностика в сказкотерапии Тихонова. — Санкт-Петербург: «Речь», 2005. 152 с.
5. Зинкевич Т.Д., Евстигнеева Е.А.  Путь к волшебству. Теория и практика сказкотерапии — СПб.: «Златоуст», 1998. 352 с.
6. Лейнер Х. Кататимное переживание образов Пер. с нем. Я.Л. Обухова — М.: «Эйдос», 1996. 330 с.
7. Лейнер Х. Основы глубинно-психологической символики // Журнал практического психолога, № 3, 4, 1996
8. Мария-Луиза фон Франц Психология сказки: толкование волшебных сказок — М.: «Лабиринт», 2004. 256с.